сонце зайшло

1. n

1) те, що не відповідає стандарту (визначеному розміру, визначеній нормі)

2) радіопрограма (телепередача), яка зайняла менше часу, ніж було відведено

3) військ. недоліт (снаряда тощо)

2. adj

1) нижчий; підлеглий; підкорений; підпорядкований; нижчестоящий; який займає нижче становище

2) нижній; що перебуває внизу; що знаходиться під (чимсь); покритий (чимсь)

3) тихий, приглушений (про звук)

4) менший; нижчий за встановлену норму; що не відповідає стандарту (нормі)

3. adv

1) униз

2) унизу, нижче; нижче рівня води

3) далі

4) під

5) за обрій, за обрієм; за горизонтом)

6) менше

4. prep

1) під

2) біля, коло

3) у, в, під

4) за, при, в епоху, за часів

5) під, в, у (про становище)

6) за (домовленістю, згодою)

7) менш як, нижче, до

8) під (ім'ям)

* * *

1) нижній, що знаходиться внизу, під (чим-н.); покритий (чим-н.); under jaw нижня щелепа

2) тихий, приглушений ( про звук)

3) підлеглий, нижчестоящий, що зайає нижче становище

4) менший; що не відповідає стандарту або нормі

5) cл. безвихідне положення

6) розрахуватися з боргами

1) рух до низу, під який-н. предмет вниз

2) менша кількість менше

3) встановлення контролю над чим-н. або ліквідацію чого-н

1) що-н., що не відповідає стандарту, що не відповідає встановленому розміру

2) радіо- або телепрограма, що зайняля менше часу, ніж було відведено

3) вiйcьк. недоліт

1) знахождення під яким-н. предметом під

2) знахождення під тягарем, важкістю, тиском, загрозою під

3) знахождення під командуванням, керівництвом, наглядом, покровительством кого-н. під, в, у

4) знахождення в якому-н. стані або яких-н. умовах під, в, при

5) здійснення дії під, на; разом з іменником передається часто особовою формою дієслова

6) включення в главу, розділ під, в, на

7) ім'я (часто вигадане), псевдонім під

8) наявність підпису, дати за

9) менша кількість менше; нижче

10) більш низький ранг, підпорядковане положення нижче

11) що зростає на даній ділянці культура під

1. загрузати, вгрузати, залазити, провалюватися, занурюватися, тонути; протикати, втикатися ВН; потрапляти в неприємну ситуацію, зазнавати нещастя, лиха, неприємностей К, СГ; заходити (про сонце, місяць) ; балчых чине / сувче баттым я загруз у болоті / занурився у воду Б; инелери баш (ы) на батмаз заколки не застромляться їй у голову ВН; кӱн батты сонце зайшло СБ; кӧпек батай хазана, сайляй ашай этлери собака залазить до казана, вибирає й жере м'ясо Г; дэртлере баттым я зажурився, поринув у журбу Г; йухуйа батмышсын ти поринув у глибокий сон Г.

2. наважуватися, зважуватися, насмілюватися, дерзати; батмайым айтмайа я не зважуюся сказати К; т'елинд'е батмай айтмаға вона не зважується сказати невістці У.

3. зникати, щезати, пропадати, ховатися СБ, О, К; папийлеримиз батты наші качки зникли, пропали СБФ.

(хонар, хонай) сідати (про птаха, сонце), зупинятися на нічліг, ночувати; кӱн хонду сонце зайшло СМ; анда доғай, онда хонай де вродиться, там і сідає Г; хайда хонай, анда оңай де сідає, там і придбаває СБЧ. гість, гостина, місце для гостини, притулок, квартира, ставка, табір; знайомий, приятель О; эр бир кӧйе эвин-хона ғын осун хай у тебе має бути притулок у кожному селі СГ; хонаха в гостях СК; напаҗам хонаға? що мені робити в гостях? К; хонах ал- брати на ночівлю СЛ; ғарип ғарипни хонахка алған, алып ону кӧпек уйаға барған бідняк бідняка пустив ночувати, а сам пішов до собачого кубла спати НМ; истэйим бир хонах я прошу притулку на одну ніч СЛ; хонах ол- зупинятися на ночівлю, ночувати СЛ, СГ; хонах тӱш- зупинятися на ночівлю СЛ; хонахларға хой- поселяти на квартири ВН.

1. n

1) спуск, спад

2) невдача; крах

3) неприязнь; нападки; пристрасть

4) спорт. оголошення м'яча поза грою (футбол)

5) (перший) пушок, пух

6) начіс; ворс

7) безліса височина, пагорб, невисоке голе плато

8) піщана дюна

9) (D.) даун (порода овець)

2. adj

1) спрямований униз; опушений, низхідний, спадний

2) що спадає, погіршується

3) що йде від центру (столиці)

4) амер. що йде до центру міста (про транспорт)

5) бездіяльний; нездоровий, прикутий до ліжка

6) амер. наявний

7) друк. що пішов до друку

3. adv

1) униз, наниз, донизу

2) унизу

3) до

4) ззаду, позаду

4. prep

1) униз, по, за

2) вздовж, по

3) через, крізь

5. v розм.

1) опускати, спускати (ся); збивати, скидати

2) ковтати

3) долати, підпорядковувати; придушувати

4) кінчати, покінчити, розрахуватися

* * *

1) спуск, падіння; невдача; крах; погіршення; зниження, спад

2) упередження, неприязнь; нападки

3) aмep.; cпopт. оголошення м'яча поза грою ( футбол)

4) депресант; заспокійливий наркотик

1) спрямований униз; опущений; який спускається, спадний; down pipe тex. переливна труба; спадний, який погіршується

2) який іде або пов'язаний з рухом від центра або зі столиці ( про транспорт); aмep., який іде до центра міста ( про транспорт); одноколійний

3) бездіяльний; нездоровий, прикутий до ліжка; який занепав духом, зневірений

4) aмep. наявний

5) пoлiгp. який пішов до друку

6) eл. погано заряджений; який сів ( про батарейку)

1) рух униз вниз; передається тж. дієслівними префіксами

2) знаходження внизу; знаходження в селі, на деякій відстані від якого-небудь центра тощо; знаходження, перебування у звичайній обстановці; знаходження в горизонтальному положенні

3) зменшення кількості або обсягу, падіння, зниження, ослаблення, погіршення, зупинка

4) доведення до визначеного стану або положення ( часто to)

5) завершений характер дії

6) набуття дієсловом каузативного значення

7) рух від минулого до сьогодення

8) продаж за готівку готівкою

9) з недостачею, зазнаючи збитків; cпopт. позаду ( за кількістю набраних очок); у нокдауні ( бокс); поза грою ( про м'яч)

10) наказу

1) опускати, спускати; збивати, скидати; спускатися, опускатися; збити або змусити сісти ( літак); знижувати; зменшувати

2) ковтати

3) долати, підкоряти; приборкувати, утихомирювати

4) (on, upon) накидатися, нападати на ( кого-небудь); атакувати ( кого-небудь)

1) рух униз (вниз) з; за течією (вниз) по; в одному напрямку з чим-небудь по; уздовж чого-небудь (уздовж) по

2) знаходження нижче нижче; знаходження внизу, звисання

3) наступність через, крізь ( століття)

1) ( перший) пушок; пух; бoт. пушок

2) начіс; ворс

1) безлісна височина; невисоке оголене плато

2) pl ( the Downs) вапняні пагорби ( на півдні е південному сході Англії)

3) ( піщана) дюна

4) (Down) "даун" ( порода овець)

1) раковина (для стікання води)

2) зливник; стічний колодязь; вигрібна яма

3) стічна труба

4) перен. клоака

5) западина, заглиблення, виїмка

6) геол. карстова печера

7) театр. люк

8) шахтний стовбур (ствол)

9) грузило

v (past sank; p.p. sunk, sunken)

1) тонути, потопати

2) топити; занурювати

3) губити, занапащати (часто pass.)

4) опускатися, знижуватися; падати (тж перен.)

5) опускати; упускати (з рук); перен. принижувати

6) слабшати; згасати, меркнути (тж перен.)

7) зникати з поля зору

8) забувати, не згадувати

9) проходити наскрізь; просочуватися, проникати

10) убирати (в себе), усмоктувати (тж sink in)

11) западати, увалюватися (про очі, щоки)

12) западати (в душу); доходити (до свідомості)

13) устромляти (зуби, ніж тощо)

14) устромлятися (про зуби, ніж тощо)

15) укопувати (стовп тощо)

16) укладати (капітал)

17) погашати, сплачувати (борг)

18) затоплювати (місцевість)

19) рити, проходити (шахту); поглиблювати (колодязь)

20) прокладати (труби)

21) вирізувати (штамп)

22) вирізьблювати (на камені тощо)

23) кидати (м'яч — баскетбол)

24) поринути, заглибитися

25) опускатися, занепадати; перетворюватися (на щось); доходити до якогось стану, до якогось рівня

26) осідати (про фундамент)

27) слабшати, гинути, умирати

28) приховувати

29) ігнорувати

* * *

1) раковина ( водопроводу)

2) злив; стічний колодязь; вигрібна яма; стічна труба; cпeц. стік; клоака

3) западина, заглиблення, виїмка

4) гeoл. провал, карстова печера

5) театр. люк

6) шахтний стовбур

7) вантажило

1) тонути, потопати; топити; занурювати; часто pass губити

2) опускатися, падати; опускати, роняти

3) знижуватися; знижувати

4) слабшати, вгасати, стихати, завмирати

5) зникати з виду

6) забувати, не згадувати; приховувати; замовчувати; придушувати, тамувати

7) проходити наскрізь; просочуватися, проникати; усмоктувати ( sink in)

8) западати, ввалюватися (про щоки; sink in)

9) доходити ( до свідомості); западати (у душу, в пам'ять)

10) встромлювати ( зуби); устромлюватися ( про зуби)

11) вривати (стовп, палю)

12) вкладати ( капітал); невигідно поміщати ( капітал)

13) фин. погашати, сплачувати ( борг)

14) затопляти ( місцевість)

15) проходити ( шахту); рити, поглиблювати ( колодязь); прокладати ( труби)

16) вирізати ( на камені); вирізати ( штамп)

17) кидати ( м'яч- баскетбол); загнати в лузу ( більярдну кулю); загнати в лунку ( кулю- гольф)

18) to sink into a state / into a condition / впадати, поринати в який-небудь стан

19) to sink to a state /to a condition, to a level / опускатися, доходити до якого-небудь стану, положення, рівня

20) to sink smth to a state /to a condition, to a level / зводити що-небудь до якого-небудь стану, положення, рівня

двір (р. двора и двору), (ум. дворик, двірок, двірочок), подвір'я, надвір'я, (площадь под двором) - дворище. [По подвір'ю багато ходило гусей, курей, качок. Порається в хаті, звивається по надвір'ю (М. Вовч.)]. Задний двор - задвірок (р. -рка). Выходящий на задний двор - задвірковий, затильний. [Дочка на задвіркові двері - рип! (Чуб.)]. Двор (усадьба) с постройками - обійстя, (провинц.) обистя, подімство. [Їх дід сидів своїм обистям на березі Тікича. У бідних усе обистя обкопане ровом, а багаті люди обгороджують обистя дошками або муром (Звиног.)]. Птичий двор - птичня. Скотный двор - загорода, товарячий двір. Во дворе - у дворі, на обійстю, на вдвір'ю, на подвір'ю. Со двора, со стороны двора - знадвору. На дворе (вне дома, под открытым небом) - надворі. [Вже сонце зайшло, вже стало надворі поночі (Неч.-Лев.). Надворі будем ночувати (Шевч.)]. Находящийся во дворе, выходящий во двор - надвірній. [У надвірній хаті вона готувала печиво (Неч.-Лев.)]. Двор (царский, королевский, помещичий) - двір. [Ось ті, що панують у царських дворах (Єв.). Кайдашиха ззамолоду довго служила в дворі у пана (Неч.-Лев.)]. Относящийся к государеву или панскому двору (придворный, дворовый) - двірський. Священников двор - попівство. Двор таможенный, мытный - митниця, (митна) комора. Постоялый, заезжий двор - заїзд (р. -ду). Гостиный двор - купецький дім (р. дому). Лесной двор - лісна (р. -ої). Монетный двор - монетарня, монетний двір. Пора гостям по дворам - час гостям додому. Не ко двору - не підхоже, не підходить, не під масть. [Сірі корови нам не під масть: пропадають].

* * *

1) що не зайшов (про сонце)

2) не вставлений в оправу

3) невправлений

* * *

1) що не зайшло ( про сонце)

2) не вставлений в оправу

3) невправлений ( про кістку)

4) незастиглий

1) що не зайшло ( про сонце)

2) не вставлений в оправу

3) невправлений ( про кістку)

4) незастиглий

закатиться за что, под что

1) закочуватися, закотитися, (о мн.) позакочуватися за що, під що. [Копійка закотилася під піч. Очі йому аж під лоба закотилися];

2) (о солнце, луне) заходити, зайти, закотитися, спочивати, спочити, лягати, лягти, западати, запасти. [Сонечко вже мало спочивати. Підходять до яру, тут їм спочило як- раз сонце]. -ется его звезда (слава) - його слава падає;

3) (смехом) розлягатися, розлягтися, заливатися, залитися, розтинатися, розітнутися сміхом, реготом; заходитися, зайтися зо сміху. [Він аж зайшовся зо сміху].

* * *

1) загорта́тися, загорну́тися, -го́рнеться

2) засу́куватися, засука́тися, -сука́ється и -су́читься, зака́чуватися, -чується, закача́тися, зако́чуватися, закоти́тися, -ко́титься; згорта́тися, згорну́тися

3) уко́чуватися, -чується, укоти́тися (уко́титься); уторо́вуватися, -ро́вується, уторува́тися, -ру́ється

4) несов. запрото́рюватися

5) сов. стоми́тися (-млю́ся, -мишся) від ката́ння, утоми́тися від ката́ння

6) сов. поча́ти кача́тися

1) зако́чуватися, закоти́тися, -кочу́ся, -ко́тишся и мног. позако́чуватися

2) ( о светилах) захо́дити, -дить, зайти́, -йде́, зако́чуватися, закоти́тися; запада́ти, запа́сти, -паде

3) (перен.: приходить к концу, угасать) згаса́ти, зга́снути

4) см. закатывать II 2)

5) (смехом, кашлем) захо́дитися, -джуся, -дишся, зайти́ся, -йду́ся, -йде́шся

6) страд. несов. зако́чуватися; уко́чуватися; улашто́вуватися

начать

1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);

2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -

1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;

2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);

2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];

3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).

* * *

несов.; сов. - нач`ать